Ферментація тютюну — це спеціальний процес обробки листя тютюну, завдяки якому покращуються аромат, смак та курильні властивості продукту. Без ферментації тютюн має різкий, неприємний запах і може викликати подразнення при палінні.
Ферментація полягає у природному розкладанні частини органічних речовин листя під дією тепла, вологості й мікроорганізмів. Зазвичай процес складається з кількох етапів:
Сушіння тютюну — первинне висушування листя на повітрі або в спеціальних приміщеннях.
Вологе витримування — листя зволожують, щоб активізувати ферментативні процеси.
Укладання в штабелі або бочки — листя складають і витримують при контрольованій температурі (часто 40–60 °C).
Періодичне перемішування — для рівномірної ферментації всієї маси.
Завершальна сушка — для стабілізації результату та запобігання плісняві.
Зменшує гіркоту та різкість смаку.
Розкриває аромат тютюну, роблячи його м'якшим і насиченішим.
Покращує колір листя: стає золотистим або темно-коричневим.
Знижує вміст шкідливих речовин, які виникають у свіжому тютюні.
Натуральна (сонячна) ферментація — тривалий процес на відкритому повітрі.
Гаряча ферментація — контрольована температура в приміщеннях.
Ферментація в банках (домашня методика) — використовується для невеликих партій.
Неферментований або погано ферментований тютюн не тільки погано пахне й смакує, а й може бути шкідливішим для здоров'я через наявність токсичних речовин, що не розклалися під час обробки.